- розвинений
- [розви/неинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розвинений
Смотреть что такое "розвинений" в других словарях:
розвинений — розви/нутий, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розвинути. || розви/нено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен. Який досяг розумової, духовної зрілості, став розумово, духовно вищим. 3) у знач. прикм., перен. Який став кращим,… … Український тлумачний словник
розвинений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
індустріально розвинений — дієприкметник з прислівником … Орфографічний словник української мови
промислово розвинений — дієприкметник з прислівником … Орфографічний словник української мови
тренований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до тренувати. || трено/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який пройшов добре тренування; розвинений, вправний. || Добре розвинений систематичним тренуванням. Тренована пам ять … Український тлумачний словник
брунька — и, ж. Ще не розвинений пагін рослини, зачаток квітки або стебла з листям … Український тлумачний словник
вивінуватий — а, е. Наділений, обдарований, розвинений … Український тлумачний словник
високий — а, е. 1) Який має велику відстань знизу вгору; прот. низький. || Який має висоту, більшу від звичайної, середньої. || Який має рівень, більший від звичайного. 2) Який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої небудь поверхні … Український тлумачний словник
витончений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до витончити. 2) прикм. Дуже гарний, з тонкими рисами, досконалої форми. 3) прикм. Який відзначається особливою вишуканістю. 4) прикм. Чудово розвинений, з гострим сприйманням. Витончений слух. || Який… … Український тлумачний словник
добрий — а, е. 1) Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. до/брий, рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до… … Український тлумачний словник
